Головний тренер черкаського ЛНЗ Роман Григорчук розповів про ситуацію в команді, про матч проти Оболоні (0:0) та оцінив суддівство в УПЛ:
– Звичайно, ми маємо грати сильніше в атаці, так. Які тут є шляхи? Ті футболісти, які у нас є, вони мають додавати в цьому компоненті. І ми розуміємо, що нам потрібно підсилення в лінію атаки – тобто конкретно нападники. Я просто бачив, як інші команди грали з «Оболонню», і бачив, скільки було допущено помилок. Але це не моє питання. Я сьогодні можу сказати, що моя команда тактично зіграла на вісім балів за десятибальною системою.
– Ви вдруге, здається, граєте без номінального форварда – як і проти «Чорноморця». Ці функції виконують Олів'є Тілль або Мухаррем Яшарі. Це вимушене рішення?
– У нас грають ті гравці, які можуть виконувати те, що нам потрібно на цих позиціях. Я до цього ставлюсь… ну, знаєте, так. Нападник – це головне по паспорту чи це атакувальний гравець? Бо для мене атакувальні гравці повинні бути досить універсальні. Вони мають уміти зіграти в інсайді, на фланзі – зліва, справа, попереду, у відтяжці. Це, в принципі, ті речі, якими ми повинні володіти. Сьогодні у нас на позиції нападника грав Яшарі. І я можу сказати: ми поставили на цю позицію тих людей, які на даний момент найкраще можуть виконати цю роль.
– Френсіс Момо готувався з командою U-19. Це спільне рішення – ваше і керівництва?
– Так, це спільне рішення. Все, як було сказано
– Це певна реакція на його ставлення до процесу?
Давайте залишимо ці питання, і я попрошу не лізти надто глибоко в наші справи. Це наші внутрішні моменти, які ми не хочемо і не маємо права розповідати. Я вже й так сказав забагато.
– Як ви вважаєте, скільки ще часу знадобиться Бені Макуана, щоби відповідати вашим вимогам і мати більше шансів потрапити до стартового складу?
– Я нічого не можу загадувати, бо у футболі дуже важко щось загадувати. Ми зробимо все можливе, щоб допомогти йому і разом вийти на вищий рівень і для Бені Макуна також.
– Якщо говорити про ментальність і стилістику суддівства – можна сказати, що є певна динаміка, що судити стали краще?
– Все по-різному. Я не можу сказати, що є якась тенденція. Є окремі випадки. Наприклад, ми грали із «Зорею», і там нам, по суті, мав бути призначений пенальті – після того, як Авагімян не був у положенні поза грою. І цей момент нічим не завершився. І я просто не почув жодної людини, яка б про це хоча б щось сказала. Зараз – намальовані лінії, все як слід, питань нема. Але чому в попередньому матчі цього не зробили так само? Чому це було пропущено? Можливо, я чогось не розумію в самому підході, так. Але я вам просто наводжу два різні випадки.
– Ви, напевне, перебуваєте в контакті з президентом клубу Віктором Кравченком. Чи була якась розмова останніми тижнями, де він, скажімо, зробив усе, щоби зняти напругу навколо вас і команди?
– Наш президент робить це постійно. Постійно. У якій формі – це, знову ж таки, наша справа, і ми не все можемо й хочемо розповідати. Я просто можу сказати, що у нас відмінний, прекрасний президент. Дай йому, Боже, здоров’я. І дай Бог, щоб якнайшвидше команда почала так грати, щоб він пишався цією командою.